ЩО ТАКЕ ДИТИНСТВО?

Звичайно, таке запитання ставив не один філософ,

Але насправді дитинство — це дуже просто:

Починається воно з маленького зросту,

З маленької свічки на великому торті.

Дитинство... Здається, звичайне слово,

Але скільки воно таїть:

Це сміх і сльози,

Любов і турботи,

Теплі долоньки — маленької крохи,

Зламані іграшки, розмальовані стіни,

І наші мрії... Й різні ми...

Нам хочеться все й одразу:

Щасливу долю, сім'ю.

Дитину — кмітливу, розумну, дбайливу,

Причому одразу і без зусиль,

Але дитина — це ж не рослина!

Її слід не лише народити —

Навчись її леліяти, любити.

Потрібно дати їй знання,

Подарувати цілий світ добра.

Навчити інших поважати,

Слабких завжди оберігати.

Добро і зло одразу розрізняти,

Звичайно, перше обирати.

Любов'ю сповнити серденько,

Турботою за все живе:

За рідний край, домівку,

Яскраве сонце та блакитну даль.

Тому нам варто пам'ятати,

Що все добро повинні дітям віддавати.

Щоб діти виросли — ЛЮДЬМИ!!!

Бо діти — досвід, діти — МИ!!!