ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ДИТИНИ В ГРУПІ

Діти, які мають низький соціальний статус в групі:

І підгрупа – «конфліктні діти» – діти, які прагнуть до спілкування з однолітками, активно реалізують свої бажання, енергійні, виступають ініціаторами сварок, використовують асоціальні форми поведінки.

ІІ підгрупа – спокійні, тихі, мають бажання спілкуватися, але пасивні в реалізації своїх бажань, без ініціативні.

ІІІ підгрупа – діти, які не прагнуть до конфлікту з однолітками, спокійні, не конфліктні, надають перевагу індивідуальним іграм, тобто некомунікабельні.

Робота з «конфліктними дітьми»

  • В період великого скупчення дітей в одному місці давати дитині різні доручення. При цьому використовувати мотив «Ти мій помічник».
  • Стимулювати спокійні види занять.
  • Доручити щоденно спостерігати за іграми дітей, але давати відрізки часу не більше 30 хв. Після закінчення цього часу вихователь разом з дитиною і дітьми групи аналізує результати спостереження.
  • Шефство над малюками. Мотив – «Тобі я можу доручити». Ти веселий, знаєш багато ігор. Дітям з тобою буде весело. Відвідування ясельної групи проводиться 1 раз в тиждень. Дитина йде до малюків з атрибутами до рухливих ігор. Її мета – організувати з дітьми гру, навчити їх гратися.
  • Гра в штрафні очки проводиться 2 рази в тиждень. Вихователь підкликає до себе дитину і говорить, що немає часу слідкувати за її поведінкою, та й сама вона з цим може справитися. «Ось дві коробочки. В одну будеш класти фішки червоного кольору за добрі справи, а в другу – сині за погані. Згодом ми подивимось в коробочку і одразу дізнаємося як ти себе вів». Через 30 хв. робіт аналіз, причому вихователь робить акцент на добрі справи. Потрібно врахувати, що перші дві неділі дитині буде важко виконувати завдання правильно. Тому головне завдання цього періоду – навчити аналізувати свою поведінку.

Робота з пасивними, безініціативними дітьми

  • Навчання дітей новим настільно – друкованим іграм на очах у дітей. Вихователь пропонує пограти в нову гру, якої ще діти не знають. Під час гри вихователь постійно підкреслює, що весело гратися тільки вдвох а одному гратися не цікаво і не можливо. Дітей вихователь тримає осторонь. «Я зараз навчу гратися Сашу, а він навчить вас». Коли у дитини великий інтерес до гри і сформується впевненість в своїх можливостях, тоді вихователь пропонує гру з ровесниками, підкреслюючи, що тільки він знає, як гратися.
  • Зблизити з кількома дітьми. Вихователь вияснить, до кого з однолітків тягнуться діти і, виходячи з цього, призначе чергових, ставить в пару, садить за один стіл.
  • Організація доручень. Вихователь пояснює дитині, що і як треба зробити, а згодом пропонує вибрати собі партнерів і розповісти їм, що це за доручення і як його треба виконувати. В процесі виконання вихователь допомагає дитині зберігати керівну роль.
  • Ігри з дитиною. 2-3 рази в тиждень вихователь з дитиною без залучення однолітків грається. Головна мета – збагатити зміст її ігор, закріпити навички зробити її ігри цікавими.
  • Для розвитку впевненості, сміливості 1-2 рази в тиждень давати доручення, з допомогою яких дитина вступає в контакт з незнайомими дітьми (піти в сусідню групу запитати, покликати і т.д.)

Робота з некомунікабельними дітьми

  • Організація шефства над дітьми молодшої групи 1 раз в тиждень на 20 хв. Дитина йде до малюків, взявши з собою атрибути для рухливих ігор. Після повернення вихователь хвалить дитину.
  • Підібравши доручення, які б включали турботу про інших.
  • Навчання сюжетно рольовим іграм і залучення дитини в колектив дітей, які граються. Вихователь спочатку також залишається з дітьми.
  • Доручити спостерігати за іграми однолітків. «Піди подивись, як граються діти і все розкажеш. Мені потрібно докладно записати». Головне завдання – викликати інтерес до дитячих ігор.