ЗАПОВІТИ  МАТЕРІ  ТЕРЕЗИ:

 

  • Люди бувають нерозумними, нелогічними і егоїстичними – і все ж люби їх!
  • Коли ти робиш добро, то люди звинувачуватимуть тебе у затаєній особистій користі і самолюбстві – і все ж виявляй доброту!
  • Якщо ти досягнув успіху, то може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів – і все ж досягай успіху!
  • Якщо ти чесний і відвертий, то люди обманюватимуть тебе – і все ж будь чесним і відвертим!
  • Те, що ти будував роками, може бути зруйнованим в одну мить – і все ж будуй!
  • Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї – і все ж допомагай людям!
  • Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити – і все ж будь щасливим!
  • Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра – і все ж твори добро!
  • Ділись із людьми кращим, що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо – і все ж ділись найкращим!
  • Зрештою, ти сам переконаєшся, що все це між тобою і Богом, і що це ніколи не було між ними і тобою!

 


 

Конфлікти та їх вирішення

Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів, суб’єктів взаємодії.

Конфлікти поділяють на: прості та складні. Прості вирішуються самостійно. Складні педагогічні конфлікти: конфлікти діяльності, конфлікти поведінки, конфлікти взаємин.

Конфлікт діяльності виникає із-за невиконання посадових обов’язків, коли педагог не виявляє готовності оперативно виправляти власну помилку. Керівник виявляє незадоволення, педагог вступає у суперечку або демонструє образу.

Конфлікт поведінки виникає із приводу порушень педагогом правил поведінки, етикету, як на роботі, так і за її межами. Керівник, колеги, батьки виявляють незадоволення, осудження не пов’язані безпосередньо із роботою.

Конфлікт взаємин виникає у сфері емоційно-особистісних стосунків. Ці конфлікти найбільш тривалі та деструктивні. Виникають на ґрунті недоброзичливих  стосунків. Спричиняють упереджене сприйняття один одного.

За іншими критеріями конфлікти поділяють на:

  • мотиваційні: виникають із-за ставлення до роботи. Іноді вони розростаються і призводять до взаємної неповаги протиріч, навіть боротьби;
  • конфлікти пов’язані зі слабкою організацією робочого процесу, йдеться про періоди: перший місяць, перший рік на роботі; атестація; «я уже попрацювала, а ще не наставник»; «я – наставник (і не дай Бог «одягнула корону на голову)».

Які ж способи вирішення конфліктів?

  • компроміс;
  • уникання;
  • конкуренція;
  • поступливість;
  • співпраця.

Компроміс

  • обидві сторони мають однакову владу і взаємовиключні інтереси;
  • інші підходи до вирішення проблеми виявилися не ефективними;
  • компроміс дозволить зберегти взаємини і отримати хоча б щось.

Уникання

  • людина знає, що не може вирішувати конфлікт на свою користь, хоче виграти час;

Конкуренція

  • людина має достатній авторитет для прийняття рішення;
  • коли людина відчуває, що немає іншого вибору і їй нічого втрачати.

Поступливість

  • людина хоче зберегти мир і хороші стосунки;
  • людина розуміє, що кінцевий результат набагато важливіший для іншого;

Співпраця

  • вирішення проблеми дуже важливе для обох сторін;
  • є час працювати над проблемою.

 

Декларація прав дитини

 

Захистіть наші права

(за Конвенцією ООН від 20 листопада 1989 року)

1.  Ми — діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в що б ми не вірили, поводьтеся з нами як із рівними. Ми гідні того, що може дати світ.

2.  Захищайте нас, щоб ми мали можливість зростати гідно та вільно.

3.  Нехай у нас буде ім’я та земля, яку ми можемо назвати своєю.

4.  Ми не повинні мерзнути, і в нас має бути дах над головою. Забез­печте нас їжею та місцем для ігор. Якщо захворіємо, то нам не­обхідний догляд.

5.  Якщо у нас виникають проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, ви ще більше дбайте про нас і враховуйте наші про­блеми.

6.  Дайте нам змогу жити у сім’ї. Якщо сім’я не може піклуватися про нас, то візьміть нас до себе.

7.  Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими та плідно прожили життя. Проте дайте нам можливість і гратися, щоб ми самі навчалися.

8.  Нехай у важку хвилину ми будемо першими, кому ви допоможе­те. Майбутнє світу залежить від нас.

9.  Захистіть нас від жорстокості й від тих, хто може погано з нами поводитись.

10.  Ростіть нас в умовах терпимості, свободи й любові. Подорослішавши, ми пропагуватимемо розуміння між народами.

 

 


Права дітей. Конвенція ООН

Проблема дитинства є найвагомішою для світового співтовари­ства, адже діти - це майбутнє світу. Кількість обездолених дітей, які потрапили в біду, в наш час не зменшується, а навпаки, збіль­шується. Сьогодні діти всього світу потребують захисту.

•              250 млн дітей у світі існують лише за рахунок важкої праці, кра­діжок;

•              ЗО млн дітей віком від 6 до 11 років не мають можливості відвіду­вати школу;

•              щороку від хвороб умирає 5 млн дітей (із них 3,5 млн — від хво­роб, які можна вилікувати);

•              у багатьох державах із низьким рівнем життя до 200 млн дітей живуть в умовах убогості (у Росії до 2 млн дітей — безпритульні, що відповідає рівню 1918 року, дитяча смертність у Росії втричі вища, ніж у Європі);

•              25 % дітей страждають на нервово-психічні захворювання;

•              поширилось використання дітей, від яких відмовилися батьки, для трансплантації органів;

•              щоденно в Україні підлітки скоюють 104 правопорушення, се­ред яких убивства, пограбування, насилля, побої.

24 жовтня 1945 року була створена Організація Об’єднаних На­цій. Її створення зміцнило віру в права людини від імені всіх наро­дів, які стали членами ООН. Завдання розробки різних декларацій у галузі прав людини залишається суттєво важливою для діяльно­сті цієї організації, і прийняття Універсальної декларації прав лю­дини стало подією всесвітнього масштабу. Декларація прав люди­ни була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, а Де­кларація прав дитини у 1959 році.

Діти, їхній добробут і права завжди знаходились у центрі уваги ООН. Одним із перших актів Генеральної Асоціації було створення Дитячого фонду ООН — ЮНІСЕФ, який є зараз головним механі­змом міжнародної допомоги дітям.

У1989 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, що розвиває далі положення Декларації прав дити­ни, але покладає на держави, що її прийняли, правову відповідаль­ність за їхні дії стосовно дітей.

27 лютого 1991 року Верховна Рада Україна ратифікувала Кон­венцію ООН про права дитини, тому важливим завданням для Укра­їни стало підвищення рівня захисту дітей і заохочення їхніх прав.

Створення умов для виживання та розвитку дітей було зумовле­не прийняттям Україною низки законів та національних програм: «Діти України», «Освіта. Україна XXI століття», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства».

Україна стала на шлях демократизації суспільства і тому наша держава виявляє піклування про те, щоб молоде покоління форму­валося у такому суспільстві, де поважають неперехідні цінності, зо­крема, права людини.